Компостування відходів шкільних їдалень

Щоденно в шкільній їдальні накопичується від десяти до тридцяти літрів органічних відходів які, зазвичай, потрапляють на смітник. Ми вирішили що можемо використати їх з користю для оточуючого середовища, та перетворити на органічне добриво — компост. І все це прямо на території школи.

Отриманим добривом ми підживимо дерева, оскільки саме вони очищують повітря від шкідливих газів і їм точно потрібна наша допомога.

Дізнатись більше про проект

Що знадобиться школі аби розпочати процес компостування

Для компостування потрібно всього три речі:

Компостер

Ємності для відходів

Хробаки

Яким чином школа може отримати гроші на придбання обладнання

Вартість набору для компостування складає трохи більше 3 000 грн і ми маємо декілька ідей, яким чином школа може зібрати цю суму і розпочати процес переробки органічних відходів.

Відходи для відходів

Відходи

Організуйте в школі збір вторинної сировини та здайте її на переробку. В результаті ви не лише заробите необхідну суму, а й допоможете цим речам не потрапити на сміттєзвалища.

Ярмарок

Відходи

В багатьох школах є традиція проводити ярмарки, тому пропонуємо організувати тематичний ярмарок, зароблені на якому гроші, будуть використані для придбання компостера.

Вистава

Відходи

Ви можете поставити виставу, та запросити на неї мешканців сусідніх будинків, та батьків. Гроші отримані з продажу квитків підуть на придбання обладнання для компостування.

Насправді, ми описали лише три найпростіші ідеї і впевнені в вашій голові вже з’явилась безліч інших. Не вагайтеся та втілюйте їх, бо кожному з нас потрібне чисте повітря!

Як компостувати

Знайдіть на території школи відкриту ділянку ґрунту, на яку ви зможете встановити компостер. В процесі компостування, виділяється певна кількість вологи, ґрунт буде її всмоктувати. До речі, ця волога є досить корисною для нього.

Варто запам’ятати, що в компостер можна класти:

  • Очистки сирих овочів та фруктів;
  • Шкаралупу сирих яєць;
  • Заварку від чаю;
  • Залишки крупи чи каші без додавання масла;
  • Скошену траву;
  • Папір, картон;
  • Зів’ялі квіти;
  • Опале листя;
  • Тоненькі гілочки (але не багато).

Ці відходи умовно можна поділити на два типи: зелені та коричневі. Заповнюючи компостер варто пам’ятати, що шари відходів мають чергуватися таким чином: коричневі — зелені — коричневі — зелені і так далі. Кожен шар краще присипати невеликою кількістю землі, тоді хробакам буде легше перетворити їх на компост. Час від часу відходи необхідно зволожувати, додаючи до компостеру звичайну відстояну воду. В теплу пору року це треба робити частіше, а в холодну рідше, підтримуючи середній рівень вологості.

Якщо компостуючи, ви будете дотримуватися цієї інструкції, то за декілька місяців компост вже буде готовий.

Відео інструкція

Відео інструкція

Символіка проекту

Плакат проекту

Плакат-iнструкція по компостуванню

Що не можна відправляти до компостера

Чи не буде від компостера смердіти

Скільки часу займає процес компостування

Як зрозуміти що компост готовий

Як утеплити компостер на зимовий період

Як проходить компостування під час літніх канікул

Чи можуть зацікавитися вмістом компостера шкідники

Чи можна встановлювати компостер впритул до стін будівель

Коли краще підживлювати дерева

Куди подіти готовий компост

Готовий компост можна використати для підживлення дерев: які ростуть вздовж доріг біля школи, адже вони найбільше потерпають від вихлопних газів та забрудненого повітря. Або будь яких інших дерев, які на ваш погляд, потребують підтримки. В будь якому разі, під час підживлення варто дотримуватися декількох простих правил:

  • Перш за все, ознайомтесь з рекомендаціями щодо підживлення певних видів дерев.
  • Підживлюйте дерева або навесні або восени.
  • Розраховуючи необхідну кількість компосту для підживлення, зверніть увагу на вік дерев.
  • Вносити добриво найкраще на деякій відстані від стовбура. Викопайте навколо нього неглибоку траншею, внесіть в неї компост та засипте зверху грунтом.

З нами вже компостують

Команда проекту

Нікіта Шульга

Нікіта Шульга

Софія-Христина Борисюк

Куратори проекту:
Світлана Писанка (викладачка географії та предмету «Навколишній світ»)
Олена Шульга (засновник освітнього проекту «Листочки»)